ДЕСЯТКОВІ ДРОБИ
і ВІДСОТКИ
Зануритися в історію виникнення дробів - це дуже захопливе заняття. Особливо тепер, коли ми почали вивчати десяткові дроби.
Історія виникнення дробів бере свій початок ще з ранньої стадії розвитку людства.
Коли мисливці після полювання ділили між собою здобич, то їм нерідко доводилося стикатися з дробовим діленням. Наприклад, доводилося ділити 2 тварини на 3 мисливців. Ось і отримував кожний 2/3 здобичі.
Крім цього, у стародавніх людей вже починали з'являтися потреби перерахування довжини, ширини площі і т.д. А так як результат вимірювання не завжди був цілим числом, то почали з'являтися дробові числа.
Якщо говорити про стародавніх римлян, то вони користувалися одиницею "ас", яка одночасно була і грошовою одиницею, й одиницею виміру. "Ас" римляни ділили на 12 рівних частин, потім з цих 12 частин і складались всі дроби. Звідси походить назва «римські дроби» (дроби, у яких знаменник завжди дорівнює 12).
У єгиптян були основні, або одиничні дроби. Чисельник таких дробів завжди дорівнює одиниці.
У мешканців Вавилону використовувались дроби в знаменнику у яких завжди було число 60. До речі, саме від цієї системи ми отримали у спадок ділення години 60 хвилин та геометричні кути.
А ось історія виникнення десяткових дробів, якими ми користуємося сьогодні, бере свій початок в стародавньому Китаї. Загалом, десяткові дроби - це ті ж вавилонські, але у знаменнику не 60, а 10, 100 і т.д.
У XV ст. знання про десяткові дроби значно розвинув провідний учений найкращої на той час у світі Самаркандської астрономічної обсерваторії ал-Каші. У творі «Ключ до арифметики» (1427 р.) він дав правила дій над десятковими дробами. Десяткові дроби ал-Каші зображав різними способами: цілу частину відокремлював вертикальною рискою або писав її іншим кольором або надписував над цифрами назви розрядів.
Згодом десяткові дроби з’являються і в Європі. У 1585 р. вийшла праця про десяткові дроби нідерландського інженера Сімона Стевіна.
В XVII в. відбувається активне впровадження дробів у науку, внаслідок чого, замість риски дробу, стали писати крапку.
А в 1617 році математик Непер запропонував ввести у якості знаку відокремлення цілої частини від дробової писати кому. Саме завдяки цьому ми й отримали ті дроби, якими користуємося сьогодні