
Уроки інформатики
УРОК 40-41. Комп'ютерні програми і мови програмування
1. Переглянути презентацію:
2. Ознайомитись з сайтом(інформативно): https://zadanie5.wixsite.com/lazarus
3. Опрацювати п підручнику п. 6.1(ст 148-151)
4. Пройти тестування: https://vseosvita.ua/test/start/pnp558
Комп’ютерна програма – це алгоритм, записаний спеціальною мовою та призначений для виконання комп’ютером.
У процесі своєї роботи програма може опрацьовувати дані. Дані, які потрапляють до програми від певних пристроїв (наприклад, з клавіатури або від датчика температури), або від іншої програми, або з іншого джерела (наприклад, з текстового файлу), називають вхідними (початковими) даними.
Деякі програми працюють без вхідних даних. Під час виконання програми утворюються та опрацьовуються й інші дані, які називають проміжними даними. Якщо метою виконання програми є отримання певних даних, то ці дані називають вихідними (результуючими) даними.
Мова, яка використовується для запису комп’ютерних програм, називається мовою програмування. Кожна мова програмування має такі складові:
-
Алфавіт – множина символів, з яких можна утворювати слова і речення цієї мови;
-
Словник – набір слів, які використовуються в цій мові;
-
Синтаксис – правила складання і запису мовних конструкцій: несловникових слів і речень;
-
Семантика – установлене однозначне тлумачення мовних конструкцій і правил їх виконання.
Середовище розробки програм Lazarus складається з:
-
текстового редактора для введення і редагування тексту проєкту;
-
компілятора для перекладу програми з мови програмування Pascal на мову команд, які може виконати процесор комп’ютера;
-
засобів налагодження програми для пошуку в ній помилок;
-
довідкової системи та інших елементів керування.
Lazarus - це візуальне середовище програмування, в основу якого покладено принципи об’єктно-орієнтованого програмування.
Об’єктно-орієнтоване програмування — це метод програмування, що ґрунтується на поданні програми у вигляді сукупності об’єктів, що взаємодіють.
Об’єктно-орієнтоване програмування розглядає всю систему у вигляді об’єктів, які якимось чином один з одним взаємодіють. Тобто ми маємо завдання у вигляді об’єктів.
Наприклад, у нас є завдання зварити борщ. У звичайному житті це виглядає так: сходити в магазин, купити інгредієнти, почистити їх, покласти в каструлю, залити водою, зварити. В ООП це ж завдання буде виглядати інакше.
Насамперед ми виділяємо об’єкти: об’єкт магазин, об’єкт продукти (різних видів), об’єкт каструля, тобто об’єкт – фінальний борщ. Можна виділити набагато більше об’єктів. Ці об’єкти якимось чином один з одним взаємодіють. У магазину ми будемо викликати методи «купити товари». У товарів, отриманих з магазину, будемо викликати методи «очистити». У каструлі викличемо методи «скласти продукти в каструлю». У плити викличемо метод «підігріти» і так далі.
